Про газовий ринок після пандемії

Рецесія в економіці через коронавірус спонукає підприємців оптимізовувати управління бізнес-процесами та зменшувати витрати. Криза не оминула і паливно-енергетичний сектор. Швидке зниження цін на нафту та природний газ підвищує конкурентоспроможність викопного палива відносно відновлювальних джерел енергії. А після завершення пандемії попит на блакитне паливо найімовірніше зросте, адже доведеться екстренно відновлювати промислові виробництва.

У яких сферах природний газ буде найбільш затребуваним

Збільшення використання блакитного палива у транспортній галузі – загальносвітовий тренд, на який орієнтуються держави і найбільші виробники автомобілів. Водії все частіше відмовляються від споживання світлих нафтових продуктів і обирають газ, бо він більш екологічний та економічний. У континентальній Європі скраплений нафтовий газ є третім за популярністю видом палива після бензину та дизелю. СНГ створює менше шкідливих вихлопних газів. Він у два рази дешевший, ніж бензин. Однак цінова різниця все ж нівелюється через вдвічі більші витрати автогазу.

Близько 20 млн транспортних засобів у світі їздять на скрапленому природному газі. Більшість з них – вантажівки та автобуси, що працюють у міських умовах. Використання природного газу, зрідженого під великим тиском до рідкого стану, мінімізує негативний вплив транспорту на навколишнє середовище. СПГ створює менше вуглекислого газу та оксиду азоту, ніж бензин. Перехід з дизельного палива на автогаз дозволяє зменшити викиди твердих часток у атмосферу на 75%.

Найбільше автомобілів на газу – у Туреччині, Росії, Польщі та Південній Кореї. До світових лідерів споживання скрапленого газу у транспортній галузі належить і Україна. Через невиправдано високу вартість бензину багато вітчизняних автомобілістів переводять машини на газ. Так, з початку 2020 року в країні додатково зареєстровано 3700 легкових авто з газобалонним обладнанням. На тлі зростання попиту на такий транспорт розширюється мережа метанових заправок.

Зараз ціна на природний газ найнижча за останні двадцять років. У зв’язку з цим у Євросоюзі активно розвивають газову генерацію для отримання більш екологічної електроенергії. У минулому році її частка склала 22% від усіх потужностей. Перехід на використання блакитного палива для виробництва електроенергії є актуальним і для України. У далекій перспективі це дозволить безболісно відмовитись від споживання вугілля. А найближчим часом зведення об’єктів газової генерації дасть можливість балансувати “зелену” енергетику.

Активне будівництво сонячних електростанцій та вітряних парків призвело до нестабільності національної енергосистеми. Згенеровані такими установками обсяги струму залежать від мінливої погоди. Із зростанням частки “зеленої” енергетики в мережах частіше виникають перепади. Компенсовувати їх мали б маневрені потужності, котрих зараз бракує. Найочевидніший вихід із ситуації – будувати балансуючі станції на природному газу.

Чи з’явиться в Україні національна газова біржа

Україна – один з п’яти найбільших європейських споживачів блакитного палива. Але власної ліквідної газової біржі країна не має. Відповідно і учасники вітчизняного ринку позбавлені можливості повноцінно і цивілізовано взаємодіяти. Зараз основними індикативами для нас є хаби Євросоюзу. Розраховуючи кінцеву вартість кубометру для споживача, постачальник природного газу орієнтується на оптову ціну, встановлену національною компанією. А “Нафтогаз”, у свою чергу, бере до уваги біржові котирування TTF (Нідерланди), Gaspool та NCG (Німеччина).

Розмови про те, щоб створити український хаб ведуться давно. Доки наш газовий ринок нагадує середньовічний базар, ні про які чесні ціни та прозоре ціноутворення не може бути й мови. Створення національної біржі дозволило б споживачам отримувати вигоди від оптової конкуренції. Від появи ліквідного ринку виграли б і видобувні компанії. А регулятор зміг би використовувати довгострокові цінові сигнали для встановлення тарифних компонентів.

Шість років тому Німецька консультативна група, досліджуючи наш газовий ринок, зазначала: в Україні вже склалися передумови для появи національного хабу. У той же час аналітики нарікали на наявність лише одного великого постачальника – Нафтогазу, домінування Газпрому як основного імпортера, проблеми із дотриманням законів, великі політичні ризики. Особливістю інфраструктури держави є те, що газотранспортні магістралі пролягають зі сходу на захід. А ось зв’язків півночі з півднем бракує. Відсутній доступ до скрапленого газу. В якості переваг ринку дослідники відзначали наявність вмістовних газосховищ та достатню кількість потенційних споживачів за умови повного відкриття ринку.

Частина із зазначених перепон зникла внаслідок реформи. Відбувалася лібералізація ринку. Країна зіскочила з російської “газової голки”. Перший крок до створення власної біржі був зроблений ще влітку 2017 року. Тоді “Укртрансгаз” відкрив для трейдерів зі Східної Європи митний склад для тимчасового зберігання блакитного палива. А у березні 2020 заступник голови Мінекоенергомитного складу заявив про створення у нас газового хабу американцями. Завдяки домовленостям із урядом США, в Україну через польські термінали постачатиметься 6-8 млрд кубометрів скрапленого газу щорічно.

Отже, викликана пандемією економічна криза може прискорити появу національної газової біржі в Україні, у тому числі і через зростаючий попит на блакитне паливо. Найбільш затребуваним дешевий природний газ буде у транспортному секторі та виробництві електроенергії.

Попередні новини
Замовити

Якщо Ви бажаєте зробити попередні розрахунки ефективності співпраці, будь ласка заповніть та надішліть форму. Наші спеціалісти зв'яжуться з Вами найближчим часом. Дякуємо.

Повідомлення надіслано
*
Ім'я
*
Телефон
*
Поле обов'язковe