☰МЕНЮ

Корисна інформація

ГАЗОВИЙ ЦУГЦВАНГ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ УКРАЇНСЬКОМУ ТРАНЗИТУ РОСІЙСЬКОГО ГАЗУ

 

Тиждень тому завершився четвертий раунд перемовин щодо транзиту газу територією України. Посприяти підписанню нового довгострокового контракту мали б детальні пропозиції від Єврокомісії. На них, як конструктивні, пристала і українська сторона. Для “Нафтогазу” принципово, щоб контракт діяв не менше 10-15 років, а обсяги транзиту були фіксованими. Це забезпечить надійну роботу вітчизняної ГТС. Стороною договору з “Газпромом” замість НАК повинен стати новий оператор української газотранспортної системи. Він, згідно реформи, відокремиться від групи “Нафтогаз” з 1 січня 2020 року.

 

В основі нових відносин “Газпрому” та оператора ГТС України будуть закладені положення європейського енергетичного законодавства. Це цілком логічно, враховуючи прагнення країни стати членом Енергетичного співтовариства. Андрій Коболєв, голова правління НАК, підкреслив, що за загальноприйнятими європейськими правилами РФ працює з усіма контрагентами в ЄС. Дотримання тих же принципів по відношенню до України, на його думку, полегшило б взаємодію.

 

 

“Газпром” не пристав на спільну пропозицію європейської та української сторін. Незадоволення представників РФ викликало наступне:

  • небажання України купувати російський газ напряму та в значних обсягах;
  • вимога сплатити майже $3 млрд, виграних через Стокгольмський арбітраж;
  • наявність заборгованості у розмірі $3 млрд (“борг Януковича”);
  • відмова “Нафтогазу” продовжити діючий “транзитний” контракт на рік-півтора;
  • завищенні тарифи на транспортування блакитного палива;
  • відсутність європейської сертифікації у українського оператора ГТС.

 

Росіяни не хочуть підписувати операторську угоду, що неприйнятно для “Нафтогазу”. У свою чергу НАК не бажає прив`язувати обсяги транзиту до обсягів закупки блакитного палива для власного споживання. Цього принципу компанія дотримується з 2014 року. Не влаштовує “Нафтогаз” і будівництво турецького та другого північного потоків. У разі транспортування газу в обхід Україна втратить близько $3 млрд щорічного прибутку.

 

 

НАК проти списання “Газпрому” $2,2 млрд по транзитній ставці (без штрафів та пені), виграних у міжнародному суді. Компанія пропонувала різні варіанти сплати “стокгольмського рахунку”, в тому числі і майном. Росіяни запропонували включити виграш у рахунок погашення “боргу Януковича”. Однак українці взагалі не визнають цей борг. Звичайно, з такою кількістю розбіжностей важко знайти компроміс, навіть якщо перемовники зацікавлені в його пошуку.

 

“Газпрому”, на думку експертів, поки що важко обійтись без української газотранспортної системи. Північний потік-2 ще будується і невідомо, коли запрацює. Користуватися його потужностями зможуть не лише росіяни, а й інші постачальники. Євросоюз наполіг, щоб резерв пропускної здатності для “Газпрому” не перевищував 50%. І тому росіяни зацікавлені у щорічному транзиті 50-60 млрд кубометрів газу територією України.

 

 

Але не дивлячись на це, кожна зі сторін не бажає поступатися і лише посилює тиск. Завтра “Нафтогаз”, скоріш за все, подасть черговий позов у Стокгольмський арбітраж. Через суд українська сторона сподівається отримати від “Газпрому” $10 млрд компенсації за відмову від використання газотранспортної системи та ще $2 млрд як недоотриману плату за транзит. Тепер уся надія на зустріч у “нормандському форматі”: можливо, у рамках більш широких перемовин вдасться досягнути згоди без шантажу та судової тяганини.